УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ
Річний звіт 2020
УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ
Річний звіт 2020
Успішні стратегічні комунікації держави, важливою складовою яких є культурна дипломатія, можливі лише за умови синергії та активної співпраці державних та недержавних установ. Тільки завдяки яскравим, амбітним та сучасним проєктам, що базуються на партнерстві ключових стейкхолдерів, ми зможемо зміцнити позитивний імідж України у світі.
Дмитро Кулеба, Міністр закордонних справ України
Розгорнути
2020 рік був важким для всіх, а особливо для інституцій у сфери культури та креативних індустрій. Вимушене скорочення фінансування та карантинні обмеження у світі змусили Український інститут Міністерства закордонних справ переформатувати свою діяльність. Я радий, що попри всі перепони, за минулий рік Інститут зміг реалізувати 84 проєкти в 21 країні, запустити 17 довгострокових програм, затвердити стратегію діяльності.

Особливо важливим результатом стало дослідження сприйняття України у світі. Аналітика, що спирається на результати досліджень, критично важлива. Вона дозволяє покладатися не на абстрактні уявлення, а на точні дані, та підвищити ефективність іміджевої комунікації держави в рази.


Успішні стратегічні комунікації держави, важливою складовою яких є культурна дипломатія, можливі лише за умови синергії та активної співпраці державних та недержавних установ. Тільки завдяки яскравим, амбітним та сучасним проєктам, що базуються на партнерстві ключових стейкхолдерів, ми зможемо зміцнити позитивний імідж України у світі.

Бажаю Українському інституту і надалі ефективно просувати Україну у світі засобами культурної дипломатії, розпочати роботу у нових, пріоритетних для нашої держави країнах та втілювати амбітні проєкти у тісному партнерстві із закордонними дипломатичними установами України.


В умовах турбулентності було важливо не втрачати орієнтири, і з цим Українському інституту дуже допомогла п'ятирічна стратегія, ухвалена влітку 2020 року. Пандемія і скорочення фінансування змушували ледь не щодня змінювати тактику, але наша мета – зміцнення міжнародної суб'єктності України через культуру – залишалась незмінною.

Володимир Шейко,
генеральний директор Українського інституту
Розгорнути
Після 2020 року найважливішою компетенцією людей та організацій в усьому світі, мабуть, стала життєстійкість – вміння вистояти, адаптуватись, бути гнучкими, дивитись на кілька кроків уперед. Це нові «базові» вимоги як до команди Українського інституту, так і до українських дипломатів і десятків партнерських організацій в Україні і за кордоном, спільно з якими торік ми втілили майже сотню проєктів для кільканадцяти країн світу.

В умовах турбулентності було важливо не втрачати орієнтири, і з цим Українському інституту дуже допомогла п'ятирічна стратегія, ухвалена влітку 2020 року. Пандемія і скорочення фінансування змушували ледь не щодня змінювати тактику, але наша мета – зміцнення міжнародної суб'єктності України через культуру – залишалась незмінною.

Не маючи змоги повноцінно проводити традиційні події культурної дипломатії за кордоном, ми перевели більшість проєктів в онлайн, а також звернулись до форматів, які більш глибоко й системно вирішують питання культурного представлення України у світі. Серед них – каталог сучасних українських музикантів; перший англомовний онлайн-курс про Україну; створення дизайн-концептів сучасного українського сувеніру; перше видання з кулінарної дипломатії; програма підтримки українських студій за кордоном; різноманітні події для фахівців культури та ін.

Дякую команді Українського інституту за життєстійкість і професіоналізм; Наглядовій раді, МЗС і колегам-дипломатам – за довіру і співпрацю!
2020 рік — рік, який так змінив наші плани! Не зважаючи на це, він став роком нових успіхів української культурної дипломатії саме завдяки наполегливій та послідовній роботі Українського Інституту і Міністерства закордонних справ.

Лілія Млинарич,
Голова Наглядової Ради
Розгорнути
Цей звіт дуже важливий. Він про новий досвід і вміння швидко змінюватися відповідно до нової ситуації. А вона була така непроста — зміни бюджету, скасування та перенесення на невизначений термін багатьох запланованих івентів. Це яскравий приклад роботи саме командної роботи Інституту — команди, яка закохана у те, що робить... І це новий рівень культурної дипломатії і ефективне просування нового іміджу країни разом з Міністерством закордонних справ.

На тлі цих непростих зовнішніх випробувань Український Інститут успішно проходить ключові етапи свого інституційного становлення. Улітку, чи не вперше для державної установи, була презентована стратегія розвитку на 3 роки. Це дозволило дивитися та планувати майбутнє з очікуваннями вимірюваних результатів і послідовної політики втілення у цій сфері.

У наступному, 2021 році, Інститут очікує вагомий етап підбиття підсумків: триріччя активної повноцінної діяльності, суттєве оновлення Наглядової ради, завершення першої каденції генерального директора. До цих важливих змін Український інститут підходить упевненою ходою: зі сформованою професійною командою, схваленою експертним середовищем середньостроковою Стратегією діяльності, налагодженою та ефективною програмною рамкою і потужним портфоліо чудових проєктів, які встановлюють якісні стандарти в культурній дипломатії. Упевнена, це — міцний фундамент для сталого розвитку.

Дякую команді, співробітникам МЗС, членам Наглядової Ради і всім небайдужим, котрі так щиро допомагали новій державній інституції своїм досвідом, творчими ідеями, натхненням та порадами. Окреме особисте «дякую» за тему Криму і нестандартний підхід до її розробки разом з Кримським Домом та Українським Культурним Фондом. Йдемо далі! Бажаю нових обріїв та перемог, а вони вже є — і цей звіт саме про це.
Інституційна діяльність
Нашим головним завданням у 2020 році було дотримання балансу між розвитком і зміцненням спроможності Інституту та кризовим управлінням для подолання негативних наслідків пандемії. Ми працювали над тим, аби виконати усі заплановані проєкти, зберегти єдність команди в умовах дистанційної роботи, розширити команду і гнучко реагувати на внутрішні і зовнішні виклики.

Влітку Український інститут презентував середньострокову стратегію, що визначає місію, візію, стратегічні цілі та фіксує принципи діяльності інституції до 2024 року. Робота над документом тривала півтора роки і включала низку стратегічних сесій, консультації з експертами в Україні та за кордоном, а також тісну співпрацю з МЗС та іншими державними органами.

В 2020 році посилилась співпраця між Інститутом та МЗС і закордонними дипломатичними установами України. Інститут розширив мережу партнерських організацій в Україні і за кордоном. Завдяки підтримці міжнародних партнерів ми також продовжили професійний розвиток і фахове навчання команди.

Тетяна Філевська, Креативна директорка
Наталія Ненюченко, Виконавча директорка


Програмна і комунікаційна діяльність
У 2020 році Український інститут планував реалізувати близько 100 проєктів. Через пандемію і скорочення фінансування наш план був кілька разів переформатований. У підсумку Інститут реалізував 84 заходи і проєкти (з них 8 проєктів, які не вимагали державного фінансування), більшість із них - у другому півріччі.

Інститут збільшив кількість дослідницьких проєктів, заходів в онлайн та цифрових форматах, передбачив реалізацію проєктів у гібридному форматі (поєднання онлайн та офлайн), провів кілька комунікаційних проєктів та кампаній. Це дозволило досягнути значно ширшої аудиторії в більшій кількості країн.

Головною особливістю програмної діяльності став запуск 17 довгострокових проєктів та програм, що спрямовані на досягнення стратегічних цілей Українського інституту і створюють «накопичувальний» ефект у кількарічній перспективі. Зокрема, розпочали свою активну роботу напрями «Академічні програми», «Громадянське суспільство» та «Розвиток культурної дипломатії».
У нових реаліях значення комунікаційної складової суттєво посилилося або в деяких випадках навіть стало ключовим у визначенні архітектурі проєкту. Загалом перехід на переважно онлайнові засоби комунікації дозволив не лише збільшити охоплення аудиторії у 2020 році в порівнянні з 2019, але й висвітлювати діяльність інституції більш ефективно та різнобічно. Прозорість, проактивність, спокійна і виважена тональність та швидкий зворотний зв'язок — основні принципи, якими керувався Інститут у своїх комунікаціях.
Для збереження постійного і оперативного інформування зацікавлених сторін і потенційних учасників програм та конкурсів Інститут запровадив новий формат спілкування з аудиторією — регулярні онлайн-презентації про свою діяльність, нові програми та можливості. 8 таких презентацій у травні-липні дозволили охопити аудиторію у 32 600 глядачів та налагодили відкритий канал зворотного зв'язку.
Інститут збільшив кількість каналів комунікації і пристосував виробництво контенту для різних цифрових платформ. Це дало можливість краще сегментувати аудиторію і більш прицільно взаємодіяти як з україномовною, так і з англомовною аудиторіями. Загальна кількість користувачів власних комунікаційних каналів Українського інституту (сайту та соцмереж) зросла від 84,5 тис. у 2019 році до майже 143 тис. у 2020 році.
Більша кількість тематичних медійних спецпроєктів та регулярні виступи та лекції членів команди Інституту на різноманітних зовнішніх заходах, дискусіях та подіях (більше 70 запрошених виступів протягом року) дозволили закріпити експертну репутацію Інституту та його команди.
Значна увага в комунікаціях приділялася візуальній складовій. Інститут послідовно використовував формати, сприятливі для візуального сприйняття (комбіновані візуально-текстові зображення, інфографіку тощо). Це дозволило додати комунікаціям індивідуальності та підвищити впізнаваність Інституту.


Ірина Прокоф'єва, Програмна директорка
Тетяна Олійник, Комунікаційна директорка

Перегляньте всі проєкти,
натиснувши на картинки
Довгострокові проєкти і програми
Візуальне мистецтво
Visualise
Програма підтримки виставкових проєктів за кордоном
Кіно
proMOTION
Запуск програми proMOTION — довгострокової програми підтримки міжнародної промоції українських фільмів
Академічні програми
Програма підтримки українських студій ім. І.Лисяка-Рудницького
Програма підтримки українських студій за кордоном
Музика
Extra Sound
Представлення українських музикантів на ключових музичних подіях за кордоном
Перформативні мистецтва
transmission.ua: drama
on the move
Програма підтримки перекладу, промоції та постановок сучасної української драми у країнах Європи
Розвиток культурної дипломатії
Міжнародний форум культурної дипломатії
Фахова платформа для обговорення сучасних підходів презентації країн на міжнародній арені засобами культури та шляхом встановлення міжкультурних зв'язків
Література
Програма для книжкових ілюстраторів Illuminate
Участь українських ілюстраторок та ілюстраторів на ключових літературних майданчиках за кордоном
Візуальне мистецтво
Ukraine Everywhere
Програма презентації візуальної культури України онлайн Ukraine Everywhere
Література
Drahomán Prize
Відзнака для перекладачів з української мови
Візуальне мистецтво
Ініціатива з підтримки мистецьких резиденцій Zapravka
Довгострокова ініціатива з підтримки мистецьких резиденцій
Візуальне мистецтво
Мистецька резиденція в рамках премії ім. Казимира Малевича
Організація мистецької резиденції для лауреата премії ім. Казимира Малевича
Розгорнути
Head of Art Programmes Oleksandr Vynogradov and Art manager Anastasiia Yevsieieva. Strefakultury. Poland
Старша програмна менеджерка напряму «Кіно» Українського інституту Наталія Мовшович. Телекритика
Керівниця напряму «Перформативні мистецтва» Українського інституту Анастасія Гайшенець. LB.UA
МЕЖСЕЗОНЬЕ: Владимир Шейко. Культура международной репрезентации‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬
Культура всього - подкаст про культуру
Інформаційно-аналітична діяльність
У 2020 році повноцінно стартував аналітичний і дослідницький напрям роботи Українського інституту. Ця робота потрібна для того, аби наша діяльність базувалась не на припущеннях чи суб'єктивних думках, а на верифікованих даних та якісній аналітиці. Команда Інституту також долучалась до підготовки досліджень та експертних висновків, присвячених культурним політикам і культурній дипломатії України.

Окрім того, ми розпочали впровадження системи моніторингу та оцінювання своєї діяльності на основі якісних та кількісних даних. Це дозволить відстежувати вплив культурної дипломатії і обирати найбільш дієві формати проєктів.

Назагал, протягом 2020 року ми разом з партнерами організували та провели сім масштабних досліджень сприйняття України за кордоном; презентували дослідження того, як про Україну пишуть провідні європейські ЗМІ; оцінили ефективність року культури Україна-Австрія 2019, вивчали політичний та культурний контекст пріоритетних країн, а також очікування до культурної дипломатії серед посольств і консульств України у 59 країнах.

Алім Алієв, заступник генерального директора
Надія Коваль, керівниця інформаційно-аналітичного відділу

Дослідження
Дослідження сприйняття
України
Перше комплексне дослідження того, як Україну сприймають за кордоном.
Розгорнути
Дослідження сприйняття України закордоном - це один з найамбітніших і водночас найбільш практичних дослідницьких проєктів Українського інституту. Він має на меті вивчення ставлення іноземних професійних аудиторій до України, рівня їхньої обізнаності про нашу країну та її культуру, дослідження потреб та очікувань партнерів та визначення найбільш затребуваних і цікавих форматів співпраці. Таке знання є необхідною передумовою для того, щоб культурні заходи, організовані чи підтримані Українським інститутом у відповідних країнах, були успішними та просували пріоритети української культурної дипломатії. Тож ми плануємо провести подібні дослідження у всіх країнах, які визначені в Стратегії Українського інституту на 2020-2024 роки як пріоритетні та важливі.

Протягом 2020 року Український інститут у співпраці із Міжнародним фондом «Відродження», аналітичним центром «Рада зовнішньої політики «Українська призма» та дослідницькою компанією InMind організували та виконали дослідження сприйняття України аж у семи країнах. П'ять з них входять до переліку пріоритетних (Німеччина, Польща, США, Франція, Японія), а дві до важливих (Туреччина, Угорщина). Публічна презентація та оприлюднення текстів цієї хвилі досліджень відбудуться в березні-травні 2021 року.
Дослідження медійних та освітніх наративів про Україну
Проєкти, важливі для розуміння контексту роботи в інших країнах та розвитку культурної дипломатії.
Розгорнути
Важливим напрямом досліджень та аналітики Українського інституту є вивчення уявлень, переконань та стереотипів щодо історії та ідентичності України в інших країнах. У 2020 році ми разом з нашим партнером One Philosophy підготували та оприлюднили звітні матеріали проведеного у 2019 році дослідження медіанаративів. Воно фокусувалося на тому, як саме представляються в провідних електронних ЗМІ шести країн (Велика Британія, Німеччина, Польща, Росія, Україна, Франція) ключові події історії України ХХ століття. Нас зокрема цікавили поширені погляди та інтерпретації щодо Голодомору, Другої світової війни, Чорнобильської катастрофи, сприйняття процесів демократизації на пострадянському просторі, обізнаності щодо мистецького явища українського авангарду, трагедії Розстріляного відродження, тощо.

Результати дослідження були представлені широкій публіці у вигляді підсумкової публікації на вебсторінці Українського інституту, на кількох онлайн-презентаціях та у пресі. У 2021 році Український інститут разом із партнерами планує заглибитися в цю проблематику і провести дослідження представлення історії України у підручниках згаданих країн.
Моніторинг і оцінка діяльності Українського інституту
Проєкти, що покликані оцінити ефективність діяльності та досягнення стратегічних цілей Українського інституту.
Розгорнути
У 2020 році Інститут почав у тестовому режимі запроваджувати систему моніторингу та оцінювання своєї діяльності на основі якісних та кількісних даних. Одним із перших великих проєктів у цьому напрямі стало дослідження результатів Двостороннього року культури Україна-Австрія 2019, яке провів Український інститут у співпраці з Федеральним міністерством європейських та міжнародних справ Австрії та Австрійським культурним форумом у Києві. Висновки дослідження дозволяють простежити вплив Двостороннього року культури на розвиток культурних зв'язків між Україною та Австрією та містять рекомендації щодо подальшої співпраці та способу представлення культури кожної країни.
Упродовж 2021 року система моніторингу та оцінювання ефективності діяльності Інституту та досягнення ним стратегічних цілей працюватиме повноцінно.


Команда Українського Інституту
Працюючи над укомплектуванням штату, Інститут провів 7 етапів добору працівників на вакантні посади (квітень, травень-червень, вересень, жовтень), оголошуючи добір через рекрутингові агенції, платформу LOBBY-X, соціальні мережі та сайт Інституту.
98%
членів команди мають вищу освіту
61%
магістри
7%
кандидати наук
69%
мають додаткову і подальшу освіту (в тому числі 17% — вищу)
93% команди володіють англійською мовою, і при цьому на різних рівнях 31% володіють двома іноземними мовами, 14% — трьома, 8% — чотирма, і дві людини володіють 5-6 іноземними мовами. Це такі мови: англійська, німецька, польська, французька, італійська, іспанська, данська, хорватська, сербська, білоруська, кримськотатарська.
53% стажувалися за кордоном або брали участь у міжнародних навчальних програмах. 78% мають понад 5 років досвіду, релевантного до нинішньої фахової діяльності, в тому числі 50% — понад 10 років досвіду. 36% координували або брали участь у понад 10-ти міжнародних проєктах, 28% — до 5 проєктів, 8% — від 5 до 10 проєктів.
Фото команди
Наглядова рада
Наглядова рада є дорадчим і контролюючим органом, що здійснює нагляд за діяльністю Українського інституту, визначає пріоритети його діяльності, управляє майном та стежить за дотриманням статутних завдань.

До Наглядової ради входять представники чотирьох міністерств, громадянського суспільства України та відомі діячі культури.
Андрій
Вітренко
Заступник Міністра освіти і науки
Еміне
Джапарова
Перша заступниця Міністра закордонних справ України
Володимир Єрмоленко
Директор європейських проектів ГО «Інтерньюз-Україна», журналіст, філософ, письменник
Лілія
Млинарич
Голова Наглядової ради
Президентка фестивалю «Джаз Коктебель»
Олеся
Островська-Люта
Генеральна директорка Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал»
Ірина
Подоляк
Політикиня
Наталія
Попович
Співзасновниця Українського кризового медіа-центру та Української академії лідерства, засновниця One Philisophy Group of Companies, експертка з комунікацій

Ольга
Сагайдак
Співзасновниця Dofa fund (БФ "Мистецькі надра"), керівниця проекту міжрегіональних культурних форумів, мистецтвознавиця

Ахтем
Сеітаблаєв
Режисер, актор, директор Державного підприємства «Кримський дім»

Роман
Сущенко
Журналіст, кореспондент національного державного агентства Укрінформ
Таміла
Ташева
Співзасновниця КримSOS, правозахисниця, громадська діячка
Світлана
Фоменко
Заступниця міністра культури та інформаційної політики