Програма
Програма підтримки українських студій ім. І.Лисяка-Рудницького

Дата проведення: липень-грудень


Місце проведення: Австрія, Велика Британія, Німеччина, Польща, Канада, Хорватія


Напрям діяльності:
Академічні програми
У 2020 році Український інститут розпочав повноцінну роботу над новим напрямом програмної діяльності — «Академічні програми». Першою довготривалою ініціативою цього напряму стала Програма підтримки українських студій ім. І.Лисяка-Рудницького. Програму назвали ім'ям видатного українського й американського історика Івана Лисяка-Рудницького. Програма сприяє поширенню знання про Україну в науковому, експертному і публічному полі. Українські студії відкривають нові можливості для дослідження широкого кола наукових тем, пов'язаних з історією та культурою Центральної і Східної Європи.

У липні 2020 року відбувся перший конкурс проєктів серед освітніх, культурних та наукових інституцій країн Європи та Північної Америки. Було втілено вісім проєктів з української тематики у шести країнах (Австрія, Велика Британія, Німеччина, Польща, Канада, Хорватія), а саме: п'ять видавничих проєктів (німецькою, англійською, хорватською та польською мовами), серія відеороликів та два онлайн проєкти з україністики.

Детальніше про проекти:
Збірка «Зрозуміти Україну. Слідами терору та насилля»
Ukraine ver­ste­hen. Auf den Spuren von Terror und Gewalt
Збірка нарисів від провідних іноземних та українських істориків, інтелектуалів, публіцистів «Зрозуміти Україну» про важливі події з історії України, зокрема, у відносинах України і Німеччини. Проєкт здійснений аналітичним центром Zentrum Liberale Moderne, робота якого присвячена темі демократії, свободі особистості, захисту та відновленню відкритого суспільства.

Ознайомитися зі змістом.
Дивитися презентацію.
Серія відео «10 речей, які кожен має знати про Україну»
10 Things Everyone Should Know About Ukraine
Провідні вчені-україністи у коротких відео розповідають про визначних осіб, історичні та культурні події України ХІХ-ХХІ століття у локальному та світовому контекстах, розкривають їхню роль у становленні сучасної України. Серію роликів підготував Український інститут Лондона. У відеороликах використані оригінальні архівні кадри Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного.

Дивитися відео
Леся Українка багато у чому випередила свій час. Як творчість поетки і драматургині вписується у загальноєвропейські тенденції того часу, розповідає докторка коледжу Біркбек Лондонського університету Саша Довжик. У відео представлені п'єси Лесі Українки, у яких жіночі персонажі змінюють роль жертви на позицію рівності.
На території сучасної України століттями співіснували різні культури та мови. Про це у відео розповідає Уіллеам Блекер, доцент University College London (UCL)
Літературознавець і засновник українознавчих студій в Кембриджському університеті Рорі Фіннін оповідає про надзвичайне життя Тараса Шевченка. У своїй науковій діяльності професор досліджує зв’язки літератури та національної ідентичності в Україні.
Єпископ Борис Гудзяк досліджує ідеї Андрія Шептицького і розглядає актуальність його практичного підходу до релігії сьогодні. У відео він розповідає, як Шептицький допомагав українцям у важкі часи і як його ідея «економічний добробут суспільства неможливий без моралі» може бути реалізована в сучасній Україні.
Український режисер, актор і драматург Лесь Курбас радикально змінив український театр і був в авангарді театральних інновацій по всій Європі. Через історію режисера-експериментатора професорка та дослідниця українського театру Мейхілл К. Фаулер розповідає про культурну сцену України 1920-х років.
У відео фахівчиня у галузі кіно та візуальної культури Ольга Брюховецька розповідає, як через кіно отримали голос ті, хто маргіналізується, замовчується і виключається з репрезентації. Вперше таку тенденцію започаткував Сергій Параджанов у 1965 році, коли зняв фільм «Тіні забутих предків» на гуцульському діалекті.
Чому український Голодомор 1930-х років має хвилювати світ? Про це розповідає науковиця Дарія Меттінглі. Дарія пояснює, як Голодомор вписується в більш широке розуміння сталінського режиму та порівнює протилежні голоси журналістів, які висвітлювали тему Голодомору у світових ЗМІ — Гарета Джонса і Уолтера Дюранті.
Тімоті Снайдер говорить про довгострокові руйнівні наслідки окупацій України нацистами і радянським режимом. Професор порушує питання втрати державності, краху державних інститутів та ігнорування верховенства права під час Другої світової війни.
Вчений-славіст та культуролог з Кембриджського університету Богдан Токарський досліджує життя і діяльність українського поета-дисидента Василя Стуса. У короткому відео він розкаже про боротьбу східноєвропейських і радянських дисидентів за права людини.
Чому українці виходять на протести хоча б раз на десятиліття? Доктор Манчестерського університету Ольга Онух зробила огляд українських протестів від 1990-х років до Революції Гідності.
Видання «Чому в українському мистецтві є великі художниці» польською мовою
Dlaczego w sztuce ukraińskiej są wielkie artystki
Перекладено польською мовою книжку «Чому в українському мистецтві є великі художниці» та презентована у мистецькому середовищі Польщі. Книжка досліджує присутність жінок в українському мистецтві ХХ та ХХІ століть, розкриває труднощі самореалізації мисткинь, вплив середовища на їхню творчість і розповідає про їхній творчий спадок. Ініціатором перекладу та промоції книги у Польщі стала Фундація Катажини Козири, яка підтримує жінок у мистецтві, відкриває та переосмислює творчий спадок жінок-художниць, з особливим фокусом на мистецтві Центральної і Східної Європи.

Платформа «Міське ХХ століття: просторове, візуальне, локальне і щоденне»
Urban XX Century: spatial, visual, local and everydaу
У рамках проєкту «Міське ХХ століття: просторове, візуальне, локальне і щоденне» були перекладені джерела з історії та культури України на англійську мову. Освітня платформа, що містить матеріали з міської історії України ХХ століття, передовсім Львова і Києва, допоможе створювати нові та доповнювати гуманітарні програми та курси, зокрема, в іноземних університетах. Проєкт здійнений Центром міської історії Центрально-Східної Європи (приватна фундація д-ра Гаральда Біндера).
Переклад і видання англійською книжки «Рокада: чотири нариси з історії Другої світової»
Zero Point Ukraine: Four Essays on World War II
Переклад і видання знакової для України книжки «Рокада: чотири нариси з історії Другої світової» історикині та письменниці Олени Стяжкіної англійською мовою. Книга складається з чотирьох есеїв, які розкривають український досвід переживання Другої світової війни, а також включають події в Україні в європейський контекст. Англійський переклад вийшов друком у міжнародному академічному видавництві ibidem-Verlag у серії «Ukrainian Voices», яка знайомить західну аудиторію з українськими дослідженнями та інтерпретаціями минулих і сучасних процесів. Примірники книги розповсюджені у 20 бібліотеках та університетах Німеччини.

Переклад і видання англійською «Дисиденти. Антологія текстів»
Ukrainian Dissidents: An Anthology of Texts
Український дисидентський рух, незважаючи на свій масштаб та вплив, надзвичайно мало відомий на Заході, зокрема через брак перекладених текстів. З огляду на це особливо важливим є переклад англійською та розповсюдження у світі книги «Дисиденти. Антологія текстів», укладена Олексієм Сінченком, Леонідом Фібергом, Дмитром Стусом та Мирославом Мариновичем. До книги увійшли публіцистичні твори, поезія, публічні виступи, судові промови, спогади про перебування в тюрмах і таборах, написані у 1960-1980х роках. Ці тексти розкривають феномен інакомислення, моральні та естетичні переконання їхніх авторів. Англійський переклад вийшов друком у міжнародному академічному видавництві ibidem-Verlag у серії «Ukrainian Voices», яка знайомить західну аудиторію з українськими дослідженнями та інтерпретаціями минулих і сучасних процесів. Примірники книги розповсюджені у 20 бібліотеках та університетах Німеччини.

Платформа «Форум з расових питань та постколоніалізму в Україні»
Forum on Race and Postcolonialism in Ukraine
«Форум з расових питань та постколоніалізму в Україні» на сайті «Критика» є майданчиком для обговорення тем постколоніалізму, культурного та національного різноманіття України серед наукової та широкої аудиторії. Платформа сприятиме налагодженню комунікації між науковими центрами та дослідниками України і Північної Америки. Проєкт здійснений Канадським інститутом українознавства Університету Альберти у співпраці з журналом і видавництвом «Критика».

Видання «Леся Українка та культура українського модерну» хорватською мовою
Lesja Ukrajinka i kultura ukrajinske moderne
Книга «Леся Українка та культура українського модерну» у перекладі хорватською мовою складається з науково-популярних текстів українських дослідників про особу та творчість Лесі Українки, а також драми Лесі Українки «Бояриня». У 2021 році до 150-річчя з дня народження видатної української драматургині книга буде представлена та розповсюджена серед громадських та наукових осередків Хорватії. Проєкт здійснений Товариством «Хорватсько-українське співробітництво» (ХОРУС) при кафедрі української мови і літератури філософського факультету Загребського університету. До підготовки видання був долучений Музей видатних діячів української культури (Київ) та студенти-україністи Загребського університету.